[You can call me Vi] [засновано на реальній людині]

[.Не подумайте, що параноїк, але мені здається, що хтось постійно мене читає}


karmacoma

Міткиесе, проза

. Театр... Роль...

Запах дерев'яної підлоги. Атмосфера сценічного напівмороку. Там окрім підсвічених елементів сцени немає нічого! Й там... На сцені... Ти - не ти. Ти втілення. Ти дивишся очима не актора, а очима персонажу, який ожив втілившись в тобі. Ти той, кого ти граєш. Він дихає твоїми легенями, кричить твоїм голосом... Шепоче... Його біль це вже твій біль! Його смерть - то твоя смерть! Немає нічого й нікого крім тебе... Весь світ раптом зникає, розчиняється й ти залишаєшся сам-на-сам з тим, що у середині тебе! Лише мить, яка для тебе здається годиною... 

Ти знову стоїш на сцені. Той, що зараз в тобі репетує, рухає твоїм тілом. Ти дозволив йому те зробити. Ти зараз живеш його життям... Він існує завдяки тобі... Саме в такому поєднанні народжується справжній образ якому глядачі аплодують стоячи!

Для чого ти виходиш на сцену? Заради слави? Заради того, щоб десь пізнати себе? 

Гра на сцені висмоктує з тебе енергію. Не просто став - розповів з листочка й пішов... А саме гра. Коли ти граєш по-справжньому. Це те выдчуття яке не можна передати. Тебе невимовно дратують ті, хто сміються з того, що ти граєш на розрив. Ти викладаєш всього себе й навіть більше. Ти вивертаєш себе... Душа стає шкірою... В цей час ранимий як ніколи. Тебе будь-що може поранити... Але ще секунда... Секунда... Мить... Й тебе вже ніщо не зупинить! Навіть смерть! Велично виглядає смерть на сцені...

Життя... Життя на сцені. Атмосфера... Атмосферність.... Ти підсвідомо шепочеш собі: "Тільки б не закінчилось..."  Але всьому настає свій кінець... Щось закінчується... Щось починається... 

На наступному тижні ще одна вистава. Ти повинен бути готовий до того, щоб знову, так як сьогодні, на розрив жити на сцені... 



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 8

Рекомендовал эту запись

ярко

дякую
Рекомендовал эту запись
дякую
Рекомендував цей запис

я завжди мріяла грати на сцені. та тепер, я розумію, що можу грати і коли пишу)

Пишучи можна робити все що душа забажає.. Там ти деміург, і там твій світ.

От так і я граю.... )

Рекомендував цей запис
дякую

 



Мітки

Я на інших сайтах:

poetryclub.com.ua - karmacoma


ХБ-шний вік
07032007_1_10_31_2_0_0_Hdf20ede020-d5c120e2-e6e53a__.gif

Календар
Февраль
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

Мои фотоальбомы

Киносеансы в Киеве
ОБОЗ.ua