[You can call me Vi] [засновано на реальній людині]

[.Не подумайте, що параноїк, але мені здається, що хтось постійно мене читає}


karmacoma

Хлопчик, що любив дивитися у вікно

Хлопчик, котрий любив дивитися у вікно.

 

Він часто дивився у вікно. Певне постійно. Зрання зустрічав веселе Сонечко, що лише прокидалось, розпрямляло свої промінчики, обіймало землю й радісно посміхалось. Небо починало фарбуватися у різні неповторні кольори, створюючи фантастичну ірреальну картину.

Проходило зовсім мало часу, як вулицями починали метушитися люди. Було щось дотепне у цьому їх поспіху. Вони були сонні, невиспані, злі. Вони викликали сміх у хлопчика, котрий любив дивитися у вікно. Ті люди котрих він не знав, здавались йому дивними, але час від часу і йому хотілось метушитися поряд із ними, і, нарешті, дізнатись — які вони? Але навряд він колись дізнається про те, бо вийти з цієї квартири йому не доля.

Дивлячись як летять птахи мріяв і сам стати птахом. Покинувши це крісло разом із нікчемним тілом, котре його не слухається він мріяв злетіти у небо, і не сідаючи літати... літати... літати... Мабуть він би й справді ніколи не сідав, бо насидівся за свій невеликий вік.

За спогляданням того метушіння час спливав швидко. Сонечко потрошку збиралось додому й неквапливими кроками йшло. Світло починало зменшуватись, зменшуватись... Сонечко потрошку ховалось за горизонт, а замість нього випливав молодий місяць. Замість сонечка встелював промінчиками дорогу. Але один дивний промінь потрапив на підвіконня хлопчика, котрий любив дивитися у вікно. До того променя приєднувались інші. Нарешті з променів утворилася місячна дорога. Місяць запрошував хлопчика на прогулянку до себе.

  • Але як? - запитував хлопчик не вірячи. - Я ж не можу рухатись

  • Як це не можеш? - запитав Місяць. - Забудь про те. Просто бери і йди до мене, а я тебе спіймаю і триматиму.

 

Неквапливими рухами хлопчик почав підійматися думаючи, що то йому сниться. А Місяць посміхався йому на зустріч підтримуючи променями. Крок за кроком, йшов місяцевою дорогою той, хто любив дивитися у вікно.

На ранок ніхто не зустрічав Сонечко в тому вікні. Воно було здивоване, але мабуть здогадалось, що хлопчик залишився блукати місяцевими дорогами, разом зі своїм новим другом — Місяцем.

09.03.2012.

 

Оригінал тутечки: http://v1v0zabra.blogspot.com/2012/03/blog-post_6886.html



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 26

Надія робить з людьми дива.

 



Мітки

Я на інших сайтах:

poetryclub.com.ua - karmacoma


ХБ-шний вік
07032007_1_10_31_2_0_0_Hdf20ede020-d5c120e2-e6e53a__.gif

Календар
Февраль
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

Мои фотоальбомы

Киносеансы в Киеве
ОБОЗ.ua