[You can call me Vi] [засновано на реальній людині]

[.Не подумайте, що параноїк, але мені здається, що хтось постійно мене читає}


Все йдеш і йдеш від мене



. розгорнути | .думки 4

Пишеш листи


Пишеш листи мені
Помадою на склі
Читаю регулярно
Але мабуть марно

У світі пустому
Холодному скляному
Безнадійно згубились
Ледь не зламались

У твоєму минулому
Давно потонулому
Є я і є ти
Є вони  і є ми

Буде що далі
Ніхто не знає
І у печалі
Серце згорає

 by Vi.

26.12.2011


 


. розгорнути | .думки 7

.Упал поэт обнявшись со звездой



. розгорнути | .думки 11

.Нет счастия мне на Земле



. розгорнути | .думки 7

. Коли серце зупинилось


Коли моє серце зупинилось? Я не можу сказати, що не пам'ятаю. Пам'ятаю чудово той день, коли було надто спекотно, коли було багато кави, було багато фіз. навантаження й серце не витримало - зламалось. Зупинилось...  Сил не було зробити подих, хоча б один - останній. Але якось зробив. Один. Потім ще один.. Ще і ще. Аж допоки остаточно не звалився на спину й не посміхнувся від щастя не померти. Але ні... То було не тоді. 

Коли моє серце зупинилось? Я не можу сказати, що не пам'ятаю. Я чудово пам'ятаю той день коли розрізав вени. Кров бризнула. Моя кров розтікалась... Витікала фонтанчиком. А чи можна витікати фонтанчиком? Напевне можна струеніти фонтанчиком. Серце вповільнено билось. Вповільнювалось. Тої рідини яку воно мусить качати вже майже не було. Але ні... То був не той день. Адже я вирішив не помирати. Я затиснув артерію. Я не помер...

Коли моє серце зупинилось? Я не можу сказати, що не пам'ятаю. Це було тоді, коли я вирізав його з грудей, щоб воно не боліло. Я вирізав його сам, своїми руками. Я поклав його у скриньку, яку приніс тобі. Я подарував тобі скриньку зі своїм серцем... Але ні.. Не так. Було не так, бо це занадто романтично. Я мовчки простягнув скриньку тобі. Ти вибила її з моїх рук й серце викотилось на розпечений асфальт під брудні туфлі перехожих. Хтось наступив на нього, хтось його вдарив... Якась сволота плюнуло. Серце було шоковано. Воно різко забилось. Билось й задихалось ковтаючи загазовано повітря. Билось так, щоб не зупиниттись. Билось ніби й розірватись не боялось. Але раптово зупинилось. Й більше не рухалось... Ось тоді моє серце зупинилось... 


. розгорнути | .думки 39

. {Что еще осталось?...}


Мои пальцы слишком нежны для гитары
Режет их в кровь стальная струна
Нет как излить мне ноты печали
Кроме как на белой глади листа

Я давно испоганил талант сорняками
Время с тех пор исчисляют веками
Я уже разучился изьясняться словами
Смотрю на мир налитыми тоской глазами

Что еще осталось от человека во мне?
Должно же было остаться что-то людское
Когда-то упокоюсь в священном огне
А нынче и так.... оставьте в покое....


. розгорнути | .думки 10

.{Танець}


Чорна пані за мною ступає 
Мов тінь 
Я планую віддатись в обійми 
Їй 

Даремно вона фліртує зі мною 
Повір 
Я ніколи не піду за нею 
Я звір 

Станцюємо вальс на лезі 
Ножа 
Не втриматись їй, якщо не триматиму  
Я 

Моя боса душа 
Танцює на лезі ножа...


. розгорнути | .думки 6

. {Подаруй мені останній танець свій}


Подаруй мені останній танець свій 
Я тобі останню ніч свою в замін 
Не пошкодуєш... 

Не маю більше слів, ти сидиш нудьгуєш 
На небі вдарив грім, в цю ніч мій час спливає 
В очах сльозиться біль 

Та дівчина прийшла по мене 
Охоронець притримує їй двері 
Це фінал... 

Не втримаєш мене, та й не тримаєш 
Нахабно в бездну, у пітьму штовхаєш 
Де біль...


. розгорнути | .думки 11

.{Відчуй мій біль}


Відчуй мій біль 
Що серце розриває 
На шматки і сіль 
На рани насипає 

Знищує все те 
Що було святим 
І мене гризе 
Я живу між тим 

Відчуй мій біль 
Що сльози виливає 
Втікаю я звідсіль 
Моя душа вмирає 

Немає більш надій 
Що жити зможу я 
І по щоці твоїй 
Гірка сльоза стікає. 


. розгорнути | .думки 3

музика : The Rolling Stones - Painted it Black  настрій : Трохи меланхолії    

.(Свобода)


 
Душно... Немає повітря
Подих завмирає не розпочавшись
Вже час припинити це людське свавілля.
Настіж всі вікна.  В повітрі вивільнись.
 
Душа виринає, летить навпростець
Відповіді шукати у самого бога
Кажуть, не повернусь, хай тобі грець
Нічого... Може згадає небога.
 
Книги смерті, життя і любові
Залишив я там, на землі
Де сотні років томився в неволі
В безмежно сумній людській тюрмі.
 
Куди й повернуся з гостини у Бога
До рідного проклятого порога
До рідної хати, що пеклом була
За мого земного життя.
 
Та й раєм була та рідная хата
В якій я боровся проти нелюдського ката
Замкнувшись в собі, у душевіній фортеці
Так протистояв я життя небезпеці. 
 
І ось вже стою пред раю вратами
І думаю, щож би мені запитати
У владики небес і владики землі,
У владики духа і владики душі.
 
І розумію: злетівши питань я не маю
Відповідь не дізнаюсь, якщо запитаю
Й вертаюсь на землю, в людськую тюрму
Де свободи у серці вогонь бережу. 

. розгорнути | .думки 5

музика : Вольфганг Амадей Моцарт "Рэквиэм"  настрій : трагикомедия    

Боль. Стих.



. розгорнути

музика : Otto Dix - Орфей  настрій : трагикомедия    

А говорят...



. розгорнути | .думки 3



Мітки

Я на інших сайтах:

poetryclub.com.ua - karmacoma


ХБ-шний вік
07032007_1_10_31_2_0_0_Hdf20ede020-d5c120e2-e6e53a__.gif

Мои фотоальбомы

. що є на сторінці

Киносеансы в Киеве

ОБОЗ.ua